Я – учитель! Доля це моя! Це моє покликання і щастя.
Учитель—артист, роль якого триває не годину і не дві, а довгі роки. Він повністю занурюється у свою роль, живе нею. Учитель – лікар, який лікує не тільки тіло, а й душу. Учитель – будівельник. Він будує людські долі. У той же час, учитель – проста людина. Зі своїми радощами і печалями, проблемами. Він багатогранний і цікавий, добрий і суворий, справедливий і непідкупний.
Чи мріяла я стати педагогом? Так, з самого дитинства. Озираючись назад, я можу впевнено сказати, що все своє свідоме життя я намагалася зрозуміти і закохувалася в цю професію. А прикладом для наслідування стала моя мама. Саме вона, учитель російської мови та літератури, допомогла визначити мою долю. Вона настільки знала і любила своїх учнів, свій предмет, настільки великим було її бажання передавати свої знання дітям, що було б зрадою не продовжувати її справу вчителя. Я ще й досі пам’ятаю, як маленькою тихенько сиділа за останньою партою на педрадах і вслуховувалася в незвичайні слова вчителів. А тепер і сама відчуваю непідробний інтерес до педагогічних процесів, які відбуваються під час уроку або позакласного заходу, коли бачу гарячі вогники в очах моїх учнів у хвилини жвавої дискусії, і я по-справжньому щаслива.
Бажання і доля привела мене на біологічний факультет Одеського державного університету, потім ( у 1998 році) - на роботу в Вознесенську гімназію №1 на посаду вчителя біології та хімії. А з 2006 року Южноукраїнська перша школа стала для мене «університетом» зростання. Тут я постійно розвиваюсь, вбираю в себе все нове і цікаве. А моя професія дає змогу постійно бути молодою у спілкуванні з дітьми.
Сенс моєї педагогічної праці розкривають такі слова: «Не даруй людині картину – подаруй їй фарби і полотно. Не даруй людині книгу – подаруй блокнот і ручку. Не даруй того, що ти вважаєш щастям – подаруй їй свободу вибирати своє щастя».
Дуже важливо не стільки дати знання, скільки навчити добувати їх. Організовуючи уроки у різних формах (дискусії, дослідження), використовуючи ігрову методику, створюючи проблемно-дослідне середовище, навчаю учнів самостійно мислити, знаходити потрібну інформацію, зіставляти факти, тобто вчу їх вчитися. А навчаючи дітей, щоразу навчаюся від них сама.
Я намагаюся бути сучасною, застосовувати на уроках мультимедійні засоби, підбирати цікаві учням завдання, створювати цікавий навчальний простір і бути цікавою особистістю для своїх учнів, допомагаючи їм пізнати світ і себе в ньому, вирощуючи творчу особистість кожного як дивовижну квітку. А потім радіти її розквіту і зростанню.
